«Первый независимый научный вестник»#8,2016 53 УДК 316.6 Ставицький О.О. доктор психологічних наук, професор ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарного університету імені акад. С.Дем’янчука» Хоружа Н. П. магістр психології ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарного університету імені акад. С.Дем’янчука» Stavitskiy О.О. doctor of psychology, professor PHEI «International еconomics and humanities university named acad. S.Dem'yanchuka» Khoruzha N.P. magister of psychology PHEI «International еconomics and humanities university named acad. S.Dem'yanchuka» ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ СИНОФОБІНИХ ПОВЕДІНКОВИХ ПРОЯВІВ У СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ THE PSYHLOGIKAL PREDICTORS OF SYNOFOBIC BEHAVIORAL MANIFESTATIONS AMONG STUDENTS ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ СИНОФОФИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ В СТУДЕНЧЕСКОЙ СРЕДЕ Анотація:У статті розглядаються наукові підходи дослідження синофобії та її поведінкових проявів, розкрито психологічні чинники та особливості синофобічної поведінки серед молоді студентсь- кого віку. Акцентовано увагу на інтолерантному ставленні та стереотипному сприйнятті українськими студентами китайських у ВНЗ. Проаналізовано попередні дослідження поведінкових проявів синофобії на території США та Росії. Висвітлено думку, що синофобія студентів України нав'язана ззовні в попередні періоди історії або на сучасному етапі некоректними засобами інформації у зв'язку зі стрімким економі- чним розвитком країн Азії, загостренням боротьби з тероризмом, агресією, міграцією населення. Ключові слова: інтолерантне ставлення, ксенофобія, синофобія, студент, поведінкові прояви. Аннотация: В статье рассматриваются научные подходы исследования синофобии и ее поведенческих проявлений, раскрыто факторы и особенности синофобического поведения среди молодежи студенческого возраста. Акцентировано внимание на интолерантном отношении и стереотипному восприятии украинскими студентами китайских в вузе. Проанализированы предварительные исследования поведенческих проявлений синофобии на территории США и России. Ключевые слова: интолерантное отношение, ксенофобия, синофобия, студент, поведенческие проявления. Summary: In the article scientifical deals research approaches senophobia and her behavioral manifestations, disclosed factors and features sinofobic behavior among college-age youth. Accentuated attention on intolerance relation against and stereotyping of Ukrainian students Chinese in universities. Preliminary studies analyzed the behavioral manifestations sinophobia in the United States and Russia. Key words: intolerant attitude, xenophobia, sinophobia, student, behavioral manifestations. Постановка проблеми. Багатовікова історія світу, в якій присутні мирне співіснування різних націй і народностей, релігій, вміння зрозуміти і пробачити, якщо потрібно, помилки один одного, усім своїм досвідом закликає сучасний світ давати відсіч проявам агресії та тероризму, що загостри- лись буквально на наших очах. Важкі та незворотні наслідки, патологічні прояви агресії одних народів до інших роблять тему надзвичайно актуальною. Освіта і культура, закон і порядок повинні допомогти сформувати такий толерантний простір, де не було б місця націоналізму, геноциду, расової ненависті, ксенофобії та синофобії зокрема. Соціально-демографічна група студентської молоді є одною з чутливих, та, водночас, дієвою групою політкультурної комунікації. Зокрема, між- народна інтеграція в галузі освіти призводить до збільшення іноземних студентів у вітчизняних ви- шах, так само, і українських студентів за кордоном. Це також актуалізує питання запобігання проявів синофобії та виховання толерантності серед сучас- ної молоді щодо представників інших етнічних груп. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зовсім недавно традиційно вивчення фобій прохо- дило в рамках розгляду неврозу нав'язливих станів, що є проявом порушення мислення. Деякі форми нав'язливих явищ було описано на початку 17 ст. у роботах швейцарського медика Ф. Платтера, автора першої наукової класифікації душевних хвороб [7, с. 398]. Фобія – стійкий і необґрунтований страх пе- ред окремими предметами, діями чи ситуаціями; страх, що стає нав’язливим, тобто переживається часто, погано контролюється й істотно порушує са- мопочуття та діяльність людини [8]. Фобії лікуються, зокрема, за допомогою лі- ків, проте ті мають побічну дію. Використовується 54 «Первый независимый научный вестник»#9-10,2016 гіпнотерапія, психотерапія, нейро-лінгвістичне програмування. Фахівці налічують півтисячі різних фобій. Остаточно незрозумілі причини їх виникнення. Де- які німецькі автори, В. Бройтигам, П. Крістіан, М. Рад [9, с. 376] услід за З. Фрейдом, вважають, що їх коріння психологічні, зокрема тягнуться з дитинс- тва. Підтверджено, що фобії мають спадковий хара- ктер. Правда, у батьків і дітей можуть виявитися рі- зні за характером страхи. На думку інших авторів, природа страхів біологічна [10]. І. Павлов підкрес- лював емоційне забарвлення фобій [11]. Синофобія означає неповагу, неприйняття, нетерпимість щодо існування інших, відмінних від власних, думок, позицій, культури, етносу, що ви- ражається в етнічної, релігійної, культурній та ін- шій нетерпимості до них аж до прямої агресії. Дослідник історії синофобії О. Муравйов вважає: «Соціопсихологи вважають, що в основі синофобії лежить тріада – гнів, відраза, презирство. Ці емоції утворюють нескладний поведінковий комплекс, обумовлений особистісним і колектив- ним рівнем тривожності і агресії. На колективному рівні тривога виливається у «пошук винуватих» [12]. Ціль статті. Головною ціллю дослідження є теоретичне та емпіричне обґрунтування психологі- чних чинників синофобічних проявів у студентсь- кому середовищі. Розкриття особливостей синофобічних проявів поведінки серед молоді сту- дентського віку та їх причин. Виклад основного матеріалу. Фобія – стій- кий і необґрунтований страх перед окремими пред- метами, діями чи ситуаціями; страх, що стає нав’яз- ливим, тобто переживається часто, погано контролюється й істотно порушує самопочуття та діяльність людини [1]. Традиційно вивчення фобій проходило в ра- мках розгляду неврозу нав'язливих станів, що є про- явом порушення мислення. Деякі форми нав'язли- вих явищ було описано у 1617 р. у роботах швейцарського медика Ф. Платера. Російський уче- ний І. Балинський у 1858 році висунув власну вер- сію визначення таких станів. Фобії – явища у пси- хоемоційної сфері, яким властиві страхи, хвилювання, думки, потягу «нав'язувати» поза во- лею людини. Незважаючи на збереження самокри- тики до подібних станів, часто самостійно позбави- тися від страхів індивід не може. Систематичне вивчення фобій почалося в 1871 році, після виходу роботи німецького психіа- тра і невропатолога О. Вестфаля. Він відзначав, що в основі фобії лежить розлад мислення. Французь- кий психіатр Б. Морель висунув іншу теорію, вва- жаючи, що причиною її появи є порушення емоцій- ної сфери. Віднесення фобій до різних феноменів психічної сфери не тільки відображає ймовірність багатогранності фобій, але і викликає ряд трудно- щів у їх вивченні. Поняття «ксенофобія» (Xenophobia), до якої можна віднести синофобію, походить від двох гре- цьких слів «ксенос» (іноземний, незнайомий, інозе- мець) і «фобія» (побоювання, страх). Нав'язливий страх перед іншими людьми, а також ненависть, не- терпимість до кого-небудь або чого-небудь чужого, незнайомого, незвичного. Сприйняття чужого як незрозумілого, незбагненного, а тому небезпечного і ворожого. Зведена у ранг світогляду, ксенофобія може стати причиною ворожнечі за принципом на- ціонального, релігійного або соціального розподілу [6]. У словнику Уебстер ксенофобія – це «страх або ненависть до незнайомців, або іноземців, або до того, що дивно або чуже». Головним об'єктом ксе- нофобії завжди були незнайомці або чужинці [5]. Ксенофобія та синофобія, які ми визначали, передбачають не фобію в клінічному сенсі, а нега- тивне ставлення, ірраціональний, постійний, або надмірний страх перед іноземцями або незнайо- мими людьми. Синофобія – це фобія (страх) країни і дер- жави Китаю, китайської культури, китайців, усього китайського. У деяких людей цей страх пов'язаний зі страхом комунізму, від якого вони постраждали, та комуністичних проявів на теренах Китаю (страти, суворі заборони, цензура, обмеженість у користуванні Інтернетом). Це специфічна фобія. Ми розглядаємо питання синофобії, як страху перед чужим, китайським, що обумовлено, частково, різницею менталітету, незвичних та не- знайомих традицій китайської культури, стилю життя, навіть конфуціанством, що непритаманно картині світу українців; тобто страху перед тим, що ми не можемо змінити. Найважливішою причиною інтолерантності, агресивного ставлення виступає фактор приналеж- ності до якої-небудь групи, страх перед несхожістю і агресивна відповідь на це. Причина та джерело ін- толерантності знаходяться в обмеженості особис- тості, моральної або інтелектуальної. Обмеженість інтелекту стверджує винятко- вість тільки своєї групи та її членів, які проповіду- ють абсолютну істину – остаточну і таку, що не під- дається сумнівам. Моральна обмеженість є достатньою підставою для визнання цінної тільки особистої моралі і прийнятті своєю групою прин- ципи. Безапеляційні заяви, агресивна реакція на критику, ігнорування доводів опонента або просто небажання зрозуміти і вислухати – це характерис- тика людини, який діє не в злагоді з розумом, а лише потураючи умовним інстинктам. Інше – не- схоже – сприймається не як факт, який потрібно і можна вивчити, а загроза, яку необхідно негайно усунути. Іншою причиною виникнення синофобії є особистісні установки: є категорія людей, яка зви- нувачує у всіх своїх невдачах когось іншого. Це своєрідний спосіб психологічного захисту як ви- правдання своїх невдач. А якщо такої особистості властива соціально-психологічна нестійкість, то група подібних людей, «підбурюючи» один одного, є джерелом агресії, ксенофобії, синофобії, нетерпи- мості. Психологічна наука підтверджує, що шви- дше засвоюються негативні стереотипи. Це озна- «Первый независимый научный вестник»#8,2016 55 чає, що на примітивному рівні розвитку психіки не- вдоволення, ворожість, осуд, страх більш доступні для розуміння, ніж доброзичливість. Отже, чим вище розвиток особистості, тим більше вона готова бути толерантною і навпаки. Боротьба між влас- ними поглядами і визнанням на існування відмін- них від свого переконань і пояснює внутрішню на- пруженість. За підрахунками соціолога Л. Гудкова, в Ро- сії ймовірність перетину різних ксенофобських ус- тановок становить 75-80%, таким чином середньо- статистичний ксенофоб може обирати в якості об'єкта програми своєї ненависті і «чорних», і єв- реїв, і китайців, і перуанців, навіть геїв або предста- вників іншої молодіжної (і будь-якої іншої) субку- льтури, досить того, що перед ним – чужий (інакомислячий) [2, с. 179-181]. З. Сікевич зауважує, що виходячи з даних ет- носоціальних досліджень (проводились на терито- рії Росії, тому ми розглянули суто теоретичний ас- пект), інтенсивність етнічних упереджень (зокрема сінофобії – авт.), обумовлена такими характеристи- ками контактуючих етнічних груп і окремих їх представників: 1. Співвідношенням часток різних етнічних спільнот у загальному складі населення того чи ін- шого регіону. Коли знижується частка іноетнічних груп – етнофобія значно зменшується і має «фоно- вий» характер. 2. Типом поселення. У великих промислових центрах, де етноконтактне середовище насиченіше, прояви різних етнофобій вірогідніші, ніж на пери- ферії. 3. Соціальним статусом. Інтолерантні у мі- жетнічному плані особи з низьким рівнем прибут- ків і безробітні. 4. Рівнем освіти. У групах з вищим освітнім цензом етнічні упередження слабші, аніж у групах з низьким рівнем освіти. Але найзначнішим фактором виявився вік. Зауважимо, що дослідження проводилося на тери- торії Росії. Так, серед петербуржців старше 55 років неприязно ставляться до представників інших наці- ональностей лише 39%, серед молоді 18-25 років – 70,3%. Вірогідно, громадяни, що жили у СРСР, зви- чні до теми «діти різних народів». Ми звикли ду- мати, що молоді властиві чисто вікові, генераційні відносини, спільні цінності і єдиний спосіб життя, і тому молодіжна субкультура позаетнічна і наднаці- ональна [3]. Знову ж, юності властива установка на «свою» групу, «своїх» товаришів, які захистять. Молодші групи відзначає безкомпромісність по- ділу на «своїх» та «чужих». Але власне цей поділ лежить в основі етнічної компліментарності, яка в радикальному варіанті і призводить до етнофобій і агресивного націоналізму. Ми наводимо такий приклад і підкреслюємо, що саме у порівнянні з синофобією іншої держави, можна спостерігати тільки залишки стереотипів фобій в українських студентів і студентів-інозем- ців, що навчаються в Україні. Українські студенти перебувають на навчанні, на стажуванні в демокра- тичних країнах, вони толеранті, усвідомлюють, що таке ксенофобія та синофобія. Ми вважаємо, що си- нофобія студентів України нав'язана ззовні в попе- редні періоди історії або на сучасному етапі неко- ректними засобами інформації у зв'язку зі стрімким економічним розвитком країн Азії, загостренням боротьби з тероризмом, агресією, міграцією насе- лення. Для підтвердження такої думки та подаль- шого дослідження ми згадуємо природний експери- мент в етнопсихології, що вперше був запропоно- ваний американським психологом Р. Лап’єром. У 1934 р. він подорожував Америкою з молодим под- ружжям китайців. (Нагадаємо, що на той час до ки- тайців у США було негативне ставлення). За час по- дорожі вони зупинились у 67 готелях і пообідали в 184 ресторанах. Їм лише один раз відмовили у при- йомі. Через шість місяців, що минули з часу їхньої подорожі, Р. Лап’єр розіслав 250 листів власникам тих самих готелів і ресторанів з єдиним питанням: як вони поставляться до того, що представники ки- тайського етносу будуть їхніми відвідувачами? Р. Лап’єр отримав 92 % негативних відповідей. Таким чином, було зафіксовано невідповідність реальних дій та словесних (вербальних) відповідей. Цей ре- зультат у подальшому отримав назву “Парадокс Лап’єра” і започаткував широку дискусію про спів- відношення поведінки та вербальних установок [4]. Науковці, звертаючись до причин синофобії, визначають особистісний аспект. Деякі автори вва- жають що їх коріння психологічні, зокрема тяг- нуться з дитинства. Проте, вважає частина психо- логів і педагогів, треба навчитися жити в світі, такому, яким він є. Причина та джерело інтолеран- тності знаходяться в обмеженості особистості, мо- ральної або інтелектуальної. Серед причин синофобії виділяють також наявність у світі держав з різним рівнем економіч- ного розвитку, з різними національно-культурними традиціями. Так, Китай суттєво відрізняється за цими ознаками від країн Європи, Америки, Азії. Синофобічні настрої деяких країн (наприклад, Ро- сії, найближчого сусіда Китаю та України) прийма- ють некоректні форми і за допомогою стереотипів розповсюджуються. Проте в Україні синофобічні прояви не мають агресивного характеру, тим бі- льше має значення їх дослідження та заміни толе- рантним ставленням, що відповідає українському менталітету. Причинами стають посилення мігра- ційних процесів, збільшення числа біженців та ви- мушених переселенців у світі. Психологічними чинниками синофобічної поведінки у студентському середовищі є наявність стереотипів у поведінці «від старшого до молодшого» за зовнішним виглядом китайської молоді. Психологія спілкування українського студента передбачає більшу кількість друзів, проведення часу не тільки в аудиторії, а в розвагах. Достатньо ж висока плата за навчання та відповідальність перед громадою обумовлює «ізольованість» китайців у вишах, що не завжди сприймається позитивно. Роздратування студентів 56 «Первый независимый научный вестник»#9-10,2016 якістю дешевих китайських виробів сприяє стереотипу «китайське погане», проте більшість студентів усвідомлюють свій вибір. Психологічним чинником стає і власна студентська зарозумілість та пропаганда несприйняття китайського некоректними ЗМІ. Висновки: Таким чином, нами було визначено поняття синофобії як нав'язливого страху та ненависті, нетерпимості до кого-небудь або чого-небудь чужого, або іноземного незнайо- мого, незвичного, а тому небезпечного і ворожого, що може стати причиною ворожнечі за принципом національного, релігійного або соціального розпо- ділу. Синофобія уособлює страх і несприйняття всього китайського, китайської культури, менталі- тету, китайців.. Вона не є клінічною фобією. Науковці називають різні причини синофо- бії. Зокрема, психологічні, що тягнуться з дитинс- тва. Також причини інтолерантності знаходяться в обмеженості особистості, моральної або інтелекту- альної. Серед психологічних чинників синофобічної поведінки у студентському середовищі можна визначити стереотипи поведінки за зовнішним виглядом китайської молоді, їхнього образу життя, конфуціантстві, ізольованості, ін. Cписок літератури: 1. Самнер У .Г. О происхождении и сущно- сти этноцентризма.[Електронний ресурс]. Режим доступу: www.bimbad.iWbiblioteka/article_full.php?aid=546 2. Гудков Л. Негативная идентичность. Ста- тьи 1997-2002 гг. М., 2004. с.179, 181. 3. Сікевич З. Етнічна неприязнь у масовій свідомості росіян. [Електронний ресурс]. Режим до- ступу: http://www.ji.lviv.ua/n16texts/sikevych.htm 4. Sinophobia. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.pewglobal.org/database/indicator/24/count ry/229/[Электронний ресурс]. 5. MerriamWebster. Explanatory English dictionary Merriam Webster. Толковый словарь английского языка Мерриам-Уэбстер. 2012 6. Асмолов А .Г., Солдатова Г.У., Шайге- рова Л.А. О смыслах понятия толерантость. [Елек- тронний ресурс]. Режим доступу: www.tolerance.ru/VT-1-2-o-smyslah.php 7. Замский Х. С. История олигофренопеда- гогики. -- 2 изд. - М.: Просвещение, 1980. - 398 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pedlib.ru/Books/4/0174/4_0174-8.shtml 8. Самнер У .Г. О происхождении и сущно- сти этноцентризма. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.bimbad.iWbiblioteka/article_full.php?aid=546 9. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Пси- хосоматическая медицина: Кратк. учебн. / Пер с нем. Г.А. Обухова, А.В. Бруенка; Предисл. В.Г. Остроглазова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. - 376 с. 10. OSHO. Fear. [Електронний ресурс]. Ре- жим доступу: http://www.osho.com/highlights-ofoshos-world/osho-on-fear-quotes 11. Загрина Н. А. Вклад академика И.П. Пав- лова в психологическую науку // Медицинская пси- хология в России: электрон. науч. журн. – 2012. – N 6 (17). [Електронний ресурс]. Режим дос- тупу: http://mprj.ru/archiv_global/2012_6_17/nomer/nomer 21.php 12. Муравйов О. Ксенофобия: от инстинкта к идее [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.strana-oz.ru/2004/4/ksenofobiya-ot-instinkta-kidee