УДК 159.922.1-057.875

Ставицький О.О.

(м. Рівне)

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ В СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація. У статті презентовано результати емпіричного дослідження рівня проявів перфекціонізму серед студентської молоді у гендерному аспекті та об’єктною спрямованістю: суб’єктно-орієнтований перфекціонізм; об’єктно-орієнтований перфекціонізм; соціально-наказовий перфекціонізм.

Ключові слова: перфекціонізм, рівень проявів перфекціонізму, студенти, гендерні відмінності, прагнення до успіху, респонденти.

         Аннотация. В статье представлены результаты эмпирического исследования уровня проявлений перфекционизма среди студенческой молодежи в гендерном аспекте и объектной направленности: субъектно-ориентированный перфекционизм; объектно-ориентированный перфекционизм; социально-приказной перфекционизм.

         Ключевые слова: перфекционизм, уровень проявления перфекционизма, студенты, различия, стремление к успеху, респонденты.

Annotation: The article presented the results of empirical research of the manifestations of perfectionism among students in gender and object direction: Subject-oriented perfectionism; object-oriented perfectionism; socially imperative perfectionism.

Key words: perfectionism, level manifestations of perfectionism, students, gender differences, desire for success, respondents.

Постановка проблеми. Суспільні вимоги сьогодення до фахівця будь-якої сфери діяльності є досить високими й тенденція до подальшого їх зростання чітко прослідковується у зв’язку із збільшенням конкурентності (особливо на рівні молодого фахівця – випускника вузу). На цьому фоні прагнення до досягнення довершеності тісно корелює з проявами перфекціонізму. Свідоме або інтуїтивне передбачення студентом свого майбутнього детермінує його прагнення до особистісного зростання та довершеності у своїй наступній професійній діяльності. Враховуючи полярність впливу перфекціонізму (від «нормальної» характеристики особистості до невротичних психічних відхилень) важливо на етапі зародження та формування цього феномену вчасно та дієво його корегувати у соціально бажаному векторі розвитку.

Аналіз досліджень і публікацій. Те, що ми сьогодні називаємо перфекціонізмом відомо людству під поняттям «ідеальної людини» у працях Геракліта, Конфуція, Платона К. Антуана, Ф. Ніцше та ін. Дещо пізніше перфекціонізм звучить у працях А. Адлера, Г. Саллівана, З. Фрейда та ін. як «прагнення до довершеності. Традиційне уявлення про перфекціонізм фокусувало увагу психологічної науки у розрізі невротичного прагнення особистості до бажаної довершеності (І. Кант, Г. Лейбніц, К. Хорні та ін.) й лише в останні десятиліття перфекціонізм почали розглядати з точки зору типологічного підходу, який передбачає виділення «нормального» та «патологічного» типів перфекціонізму [1]. Незважаючи на значну кількість наукових праць присвячених перфекціонізму (П. Гевітт, Г. Флетт, Р. Фрост, Д. Хамачек, Н.Г. Гаранян, О.А. Золотарьова, І.А. Гуляс, Л.А. Данилевич, З.С. Карпенко, А.М. Лазько, Г.Л. Чепурна та ін.) й сьогодні проблема особистісного ґенезу цієї риси людини (особливо у студентському середовищі та віці) залишається недостатньо вивченою.

Метою повідомлення є презентація результатів емпіричного дослідження проявів перфекціонізму серед студентської молоді у гендерному аспекті.

Під використанням терміну «гендер» ми розуміємо, статеворольові відмінності, що, за визначенням Т.М. Мельник [2], розглядається як змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та взаємин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття і фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їхньої статі. На нашу думку, використання терміна «гендер» більшою мірою відповідає цілям і загальному контексту дослідження та дає змогу розкрити сутнісні особливості проявів перфекціонізму як соціальних характеристик людини порівняно з поняттям «стать», у якому робиться акцент на сукупності морфологічних та фізіологічних особливостей.

Методи дослідження. Гендерні особливості проявів перфекціонізму ми з’ясовували за допомогою опитувальника «Багатовимірна шкала перфекціонізму» П. Гевітта та Г. Флетта в адаптації І.І. Грачової [3]. Аналіз здійснювався за трьома векторами прояву перфекціонізму: суб’єктно-орієнтований (спрямований на себе перфекціонізм), соціально-наказовий (прагнення відповідності соціально схвальним нормам) та об’єктно-орієнтований (спрямований на інших перфекціонізм). Дослідження проводилось на базі Інституту педагогічної освіти МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука (м. Рівне). Загальна чисельність респондентів становила 70 студентів I– IV курсів різних спеціальностей (40 дівчат та 30 хлопців) денної форми навчання.

Виклад результатів дослідження. Узагальнені результати всієї вибірки подані в табл.1.

Таблиця 1

Рівні прояву перфекціонізму студентської молоді

Виявлені результати показників рівня прояву перфекціонізму студентів свідчать про домінування середнього рівня (47,15 %). Разом із тим 20 опитаних є носіями високого рівня перфекціонізму (28,57 %). Безумовно, важко провести чітку лінію «позитиву – негативу» у виявленій ситуації, оскільки відомо як про наявність 1) позитивного погляду на життя у людей з високим рівнем перфекціонізму, яким властиве прагнення до високих досягнень, коли студент отримує задоволення від старанної роботи усвідомлюючи при цьому наявність певної межі у цьому (достатності високої оцінки, наявності стипендії або отримання задоволення від своєї діяльності), так і про наявність 2) негативних проявів у людей з високим рівнем перфекціонізму. Останні відносимо до невротичного перфекціонізму, який виникає як прагнення уникати невдач.

Особливої уваги заслуговує факт демонстрації 17 респондентами низького рівня прояву перфекціонізму (24,28 %), що є свідченням недостатньої мотивації до навчання та неналежної професійної орієнтації до обраної спеціальності та/або нерозвиненими вольовими якостями особистості та/або слабке бачення майбутніх життєвих перспектив. З точки зору практичної психології, саме ця категорія студентської молоді потребує особливої уваги.

Подальший аналіз отриманих результатів продовжимо у виявленні гендерних відмінностей у досліджуваному феномені. Емпіричні результати жінок та чоловіків показано на рис. 1.

Рисунок 1. Показники прояву перфекціонізму жінок та чоловіків (%)

Як видно із представлених даних, показники студентів жіночої та чоловічої статі не є тотожними.

Суттєвими є гендерні відмінності у проявах високого рівня перфекціонізму: 32,5 % у жінок проти 23,3 % у чоловіків. Пояснення такого стану речей ми вбачаємо у ряді таких тлумачень:

• Старанність (часто – гіперстаранність) у навчальній діяльності, яка формувалась весь період навчання в школі, що часто стосувалась зовнішніх факторів («правильний» правопис, акуратність ведення записів, вчасність виконання поставлених завдань тощо) та ще, за традицією, властива на перших курсах навчання. Як приклад наведемо ряд висловлювань студенток щодо цієї тези: «Дівчинка повинна мати гарний почерк», «Зошит дівчинки має відрізнятись акуратністю, чистотою».
• Висока самооцінка зі зміщеним локус-конторолем на зовнішні орієнтири, що виявляються у переживанні на кшталт «Що про мене подумають?». Тобто, хвилює студентку не сам факт помилки, неготовності, неправильності у розумінні чого-небудь, а власне думка про себе одногрупників, викладачів.
• Вплив часто хибної соціально-психологічної установки соціуму про «жіночність» професії педагога та психолога (власне з студентами цих спеціальностей ми й працювали).
• Експресивна оцінка власного зовнішнього вигляду, яка ґрунтується на високій емоційності, залежності від вимог моди та етикету, прагнення до довершеності у зовнішньому вигляді, відповідати критеріям краси. Деякі науковці називають цей феномен «нервова анорексія» [4].
• Жінкам властива тенденція до посилення розходження між цілями та оцінками своїх можливостей на фоні підвищення значимості вимог соціуму [5].
• Специфіка соціального середовища, яка пов’язана з більшою кількістю осіб жіночої статі у мікрогрупі – студентській групі. Тобто, більша конкурентність у статевому сенсі.

Студентам чоловічої статі перераховані вище особливості не властиві, тому й рівень їх перфекціонізму дещо нижчий.

Натомість середній рівень прояву перфекціонізму суттєво різниться у зворотному порядку: у студентів-чоловіків від вище на 5 % від студентів-жінок, що можна пояснити через:

• Зменшення диференційованості уявлень про себе в осіб чоловічої статі [5].
• Більша незалежність власної самооцінки у чоловіків від навчальних досягнень, (знову ж через «жіночність» професії педагога та психолога).
• Нижчий поріг відчуття тривоги у чоловіків, пов’язаної з основним видом діяльності – навчанням.
• Схильність до порушень усталеного порядку речей, відносно вища асоціативність поведінки чоловіків.

Низький рівень прояву перфекціонізму дещо вищий у студентів чоловічої статі (26,7 % та 23,3 % відповідно у студентів-жінок). Природно, що всі перелічені вище особистісні особливості студентів різної статі та зовнішні соціально-психологічні фактори відносяться до розуміння такої емпірично виявленої ситуації.

Продовжуючи аналіз задекларованої у статті мети, необхідно вказати на необхідність з’ясування не лише рівня вияву перфекціонізму, а й вказати на особливості перебігу основних його параметрів. На думку канадських вчених П. Гевітта та Г. Флетта [6] перфекціонізм, як багатомірний конструкт, містить в собі поруч з високими особистісними стандартами ряд когнітивних та інтерперсональних параметрів. В основу цієї концепції ними було покладено об’єктну спрямованість перфекціонізму та виділено його наступні параметри: суб’єктно-орієнтований перфекціонізм; об’єктно-орієнтований перфекціонізм; соціально-наказовий перфекціонізм.

Студентам жіночої статі більш характерний соціально-наказовий перфекціонізм, сутність якого полягає у необхідності відповідати соціальним нормам, аби отримати схвалення та прийняття. З позицій когнітивного підходу надмірний вияв даного типу перфекціонізму може призвести до формування генералізованого переконання в тому, що інші нереалістичні в своїх очікуваннях, схильні до негативного оцінювання людей та пред’являють суб’єкту завищені вимоги, котрим важко, але необхідно відповідати. Це визначається як інтерпсихічний параметр перфекціонізму.

Оптантам середнього та низького рівня прояву перфекціонізму властивий його Я-орієнтований інтрапсихічний параметр. Враховуючи абсолютні дані результатів опитування студентів (див. табл. 1), слід вказати на більш високі показники перфекціонізму, який орієнтований на себе у респондентів жіночої статі. Цей параметр перфекціонізму передбачає наявність високих особистісних стандартів, внутрішню мотивацію до самовдосконалення, тенденцію ставити перед собою важкі в досягненні цілі та готовність прикладати значні зусилля заради їхнього досягнення. Характерними рисами Я-перфекціонізму є також підвищена самокритичність, розвинені самодисципліна та самоконтроль, схильність до рефлексії. Особа, якій властивий так орієнтований перфекціонізм має високі вимоги до себе, самокритику та мотивацію досягнення успіху й прагнення уникати невдачі. П. Гевітт та Г. Флетт [6] наголошують на адаптивному потенціалі цього фактора. Я-перфекціонізм переважає над іншими складовими перфекціонізму у обдарованих та академічно успішних людей. Водночас, при надмірному вираження даної складової перфекціонізму самокритичність може переходити у схильність до надмірного самодослідження та самозвинувачення, що унеможливлює прийняття власних недоліків та невдач.

Вже згадувані нами канадські дослідники П. Гевітт та Г. Флетт [6] виділяють ще один інтерпсихічний параметр перфекціонізму, який не потрапив до емпіричних результатів нашого дослідження. Але задля повноти картини психологічного феномену перфекціонізму необхідно його згадати. Мова йде про об’єктно-орієнтований перфекціонізм (орієнтований на інших), який відображає переконання та очікування відносно здібностей інших людей. Характерною особливістю цього структурного компоненту перфекціонізму є схильність приписувати значимим людям високі стандарти та очікувати їхньої відповідності цим стандартам. При високому рівні об’єктно-орієнтованого перфекціонізму фактично відбувається очікування досконалості від інших. Вважається, що цей компонент перфекціонізму може призводити до частих звинувачень на адресу інших, до формування дефіциту довіри, до появи почуття ворожості щодо суб’єктів соціальних інтеракцій.

Висновки. Аналіз гендерних особливостей прояву перфекціонізму в студентському середовищі, спілкування із студентами дозволяє зробити наступні висновки:

1. У структурі перфекціонізму студентів виявлено відмінності в залежності від рівня прояву перфекціонізму та в залежності від статі.
2. Студентська молодь, якій властиві високі показники прояву перфекціонізму нижче оцінюють свій рівень активності, енергії, настрою, життєвого тонусу та при цьому більше критикують та звинувачують зовнішні обставини у власних невдачах.
3. Студенти з високим рівнем прояву перфекціонізму менш самостійні, мають меншу потребу в автономії та незалежності, меншою мірою схильні отримувати задоволення від життя.
4. Студенти жіночої статі більш вимогливі до себе та схильні відповідати соціальним трафаретам, ніж респонденти чоловічої статі.
5. Студенти, які виявили більш високі показники прояву перфекціонізму, що характеризується орієнтацією на себе, швидше властивий жінкам ніж чоловікам.
6. Студенти з низьким рівнем перфекціонізму жіночої статі мають вищі показники за типом Я-перфекціонізму, ніж досліджувані чоловічої статі.

Перспективні напрями подальших досліджень ми пов’язуємо із розробкою дієвих методів психокорекції негативних проявів перфекціонізму в студентському середовищі з метою вироблення копінг-стратегій подальшого професійного розвитку та особистісної реалізації сучасної молодої людини..

Список використаних джерел

1. Ясная В.А., Ениколопов С.Н. Перфекционизм : история изучения и современное состояние проблемы / В.А. Ясная, С.Н. Ениколопов // Вопросы психологии. – 2007. – №7.– С. 157–168.
2. Мельник Т. М. Гендер як наука та навчальна дисципліна // Основи теорії гендеру : Навч. посібник / В.П. Агєєва, В.В. Близнюк, І.О. Головашенко та ін. – К.: К.І.С., 2004. – С. 10–30.
3. Грачева И. И. Адаптация методики «Многомерная шкала перфекционизма» П. Хьюитта и Г. Флетта / И.И. Грачева // Психологический журнал. – 2006. – Т. 26. – № 6. – С. 73–89.
4. Женский перфекционизм бывает смертелен // Робота для жінок. Електронний журнал. [Электронний ресурс] – Режим доступу : www.ladyboss.com.ua – Назва з екрану. Дата звернення 12.11.2014.
5. Распопова А. С. Возрастные особенности проявления перфекционизма в спорте: дис… на соиск. научн. ступени канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Отраслевая (прикладная) психология» / А.С. Распопова. – Краснодар, 2012. – 299 с.
6. Hewitt P. Dimensions of perfectionism / P. Hewitt, G. Flett ІІ Cognitive Therapy and Research. – 1998. – № 27. – P. 21–45.